26 квітня День Чорнобильської трагедії (1986)

Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ. Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок. Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на Чорнобильській атомній станції. Величезні території в Україні, Білорусії, Росії виявились непридатними для проживання людей. Моторошно стає від такої безрадісної картини. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії, життя поділено на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам у народі вже дано назву – два кольори часу.

У мирну, весняну, українську ніч на берегах Прип’яті люди незабудуть ніколи. О 1 годині 24 хвилини 40 секунд, коли містечко атомників Чорнобиль, Прип’ять  і вся Україна міцно спали безтурботним сном, раптом пролунав вибух і над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції велетенське полум’я  несподівано розірвало нічну темряву.З руїн реактора вирвався стовп зловісного вогню, уламки блискучих труб, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси, станції, річки з верболозами. Вогняний стовп завмер на висоті 1,5км. Нарешті утворилася світла куля, яка начебто засмоктала в себе цей примарний стовбур, усередині якого щось рухалося.

У 2023 році годинник життя відраховує 37 рік Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди.

В Охрмовецькому ліцеї були проведені виховні заходи на тему: «Чорнобиль не має минулого часу»; "Терновий вінок - Чорнобиль";організована зустріч учнів 7 - 8 класів з учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Кундом Григорієм Володимировичем;бесіда в 2 класі "Чорнобиль". Учні  підготували виставку літератури на тему Чорнобильської трагедії, пройшлися по класах з короткою інформацією на цю тему, також відбулася трансляція фільму “Розщеплені на атоми”.

Ми всі повинні бути співчутливими до горя людського, завжди пам’ятати про подвиг пожежних, щоб у потрібну хвилину стати на захист свого народу  бути гідними, чесними, сміливими, любити і берегти рідну землю. Страшне чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові і нові жертви. Але ми віримо, що пісня в лузі ще озветься, і доля сонечком зійде, з’явиться радісна веселка після чистого дощу над тобою, наш загублений краю.

Всі ми мріємо щоб на нашій землі завжди було весело, радісно, щоб всі люди були щасливими і жили під чистим блакитним небом, щоб навкруги вирувало, шуміло, дзвеніло радісне життя.

СВІТЛИНИ