(Кушнір Вікторія, Юрчак Олександра, Токарчук Артур, Бойко Дмитро,Ходаніцкий Юрій, Петров Богдан)
З церковних літописів відомо, що дерев’яну однобаневу церкву було збудовано у 1773 році на честь Успіня Пресвятої Богородиці. Кількість прихожан церкви у 1891 році становила 588 чол. І 668 жін. Церква володіла 68 дес. землі. До цих пір в нас є землі які так і називаються „Попова”, „Десятини”, „Дяків кут”.
З розповідних джерел відомо, що в селі Охрімівці було відкрито церковно-приходську школу з 4 класів, в якій навчалося до 30 учнів. Завідуючим у школі був піп, а вчителем місцевий селянин Дудник Роман, який колись закінчив Зінківську церковно-приходську школу і деякий час був церковним псолмщиком. Приміщенням школи служила звичайна, вкрита соломою, селянська хата побудована на Шмільовому горбі. Приміщення було розділене на дві половини: в одній був клас з трьох груп, а в другій – була квартира вчителя. Вчились лише діти заможних. Шкільне навчання зводилось до вивчення молитв. Вчили російську мову, арифметику. В школі була сувора дисципліна. За найменше порушення учитель бив, ставив у куток на гречку з піднятими руками.
До жовтневого перевороту значна частина дітей шкільного віку, через недостатки, була позбавлена можливості відвідувати школу. Переважна більшість дорослого населення була неграмотна. Освіта була не для селян.
Після учителя Дудника Романа, який вчителював до 1907р. з 1907 до 1920 року вчителем в школі працював Прилюк Василь, який мав освіту вищу за початкову школу.
З утвердженням радянської влади на селі особливу увагу звернули на освіту, активно велась робота з ліквідації неписемності. Зокрема, восени 1920 року в селі відкрито трирічну початкову школу, де навчалось 47 учнів.
В серпні 1925 року запроваджено в життя постанову ВЦВК і РНК УРСР про обов’язкове навчання дітей, починаючи з їх восьмирічного віку.
В 1927 році в селі було побудоване тимчасове приміщення початкової школи на три класних кімнати. Завідуючим школи працював Кальченко П.М.
У 1929 році на базі початкової школи в приміщенні колишнього панського маєтку відкрили семирічку. При школі працювала бібліотека (книжковий фонд 1200 примірників). Хатою-читальнею завідував секретар комсомольської організації Мазур Степан Васильович. Вчителем цієї школи був Хоменко, який жив на кошти людей, діти яких вчились у школі.
Одночасно з навчанням дітей здійснюючи програмні постанови влади в галузі освіти, вчителі при допомозі місцевих органів місцевої влади навчили грамоти і дорослих. Вечорами селяни приходили в свою школу-лікнеп і, підпираючи коліньми парти, писали в своїх зошитах.
Разом з посивілими старшими й молодшими хлопцями та дівчатами тут ліквідували свою не писемність перший голова сільської Ради Козяр Данило, голова земельного комітету незаможних селян Рудий Дмитро, голова кооперації Коцюба Іван, бідняки-активісти Казьміров Василь, Мазур Петро, Баган Михайло та інші.
В 1929 році на базі початкової школи в бувшому поміщицькому дворі було відкрито семирічну трудову школу сільської молоді, в якій навчалось понад 150 учнів.
В 1930 році школу сільської молоді було перейменовано в школу колгоспної молоді. Школа мала 20 га рільничої землі, сад (огруд і хмілярня) пару коней і двоє свиней.
Після ХVІ з’їзду партії (1930р.) почалось здійснення закону про загальне обов’язкове чотирирічне навчання. Посилилась матеріальна база школи. Матеріально незабезпечених дітей школа забезпечила одягом, взуттям, підручниками, харчуванням. Школі було наділено 35 га рільної землі, 24 га саду, в школі був сільськогосподарський інвентар, 10 пар коней, 6 корів, 18 голів свиней і т.д. Обробіток поля, саду й городу, догляд за тваринами проводили учні під керівництвом агронома Кальченка і вчителів.
В 1932 році зі школи було випущено 23 учнів, завідуючим школи тоді працював Катрін А.Я. з 1931 по 1933 рік.
У 1934 році в селі Охрімівцях відкрито семирічну школу, першим директором якої був Бойко Г.І. з 1933 по 1935 рік.
З 1935 по 1938 рік директором школи працював Ойвенман Д.С., при якому підсобне господарство школи було ліквідоване.
З 1938 по 1941рік директором школи працював Котик М.В. разом з учителями Кетлінським О.М.,
Зінцем П.М., Іваненком І.М., Петьком З.В., Галузінським В.К. та ін. У школі навчалось 257 учнів. За п’ять довоєнних випусків школу закінчило 150 учнів з середньою освітою.
Коли розпочалась Велика Вітчизняна війна, багато бувши учнів і вчителів пішли на фронт. Багато з них загинули, у тому числі і бувший директор школи Котик М.В. учитель Галузінський В.К. та ін. З 1941 по 1944 рік під час окупації в селі була 4 річка. В березні 1944 року село було визволене Радянською Армією і зразу ж розпочалась відбудова школи силами громадськості, вчителів та учнів. З 1944 року по 15 ХІІ 1945 рік директором школи працював Чернюк. разом з учителями Ястремською Р.С., Гаврішко О.С., Смагитель Я.С., Андрусевичем Л.А.,
Долінською І.І. та іншими. В школі навчалось 187 учнів і вона була семерічною школою..
З 1945 по 1957 рік включно за винятком двох років перерви, директором школи працював Крикун С.О..
В 1952 році було відкрито 8-й клас середньої школию року директором школи працював Гніздовський К.М.
В 1954 році побудоване нове шкільне приміщення на три класних кімнати.
В 1954 році побудоване нове шкільне приміщення на три класних кімнати. Школа електрифікована і радіофікована.
З 1958 році, коли Крикун працював головою колгоспу, директором школи працював Гаврішко А.І.
При школі створено гуртожиток, де живуть учні з інших сіл (Петраші, Яснозір’я, Нетечинці). Створено нові кабінети: педкабінет, хіміко-біологічний, який поповнився наочними посібниками, саморобними приладами; фізичний кабінет теж поповнився новими приладами, учні забезпечені приладами для виконання лабораторних робіт.
Розширилась матеріальна база школи. Придбана електростанція, магнітофон, баян, швейну машинку.
Закуплено телевізор, магнітофон, радіолу, є кіноапарат „Україна”, три проекційні ліхтарі.
Починаючи з 1970 років в школі організовано духовий оркестр під керівництвом Жуковського Б. Ф.
Добудована майстерня і столова, викопана криниця.
Створений хор під керівництвом Лисого М. П. Хор був неоднора-зовим учасником районних та обласних оглядів і конкурсів, постій-ним учасником всіх фестивалів, свят, які проводилися в селі. Учас-никами хору були близько ста учнів усіх класів.
Створено вокально-інструментальний ансамбль. На виділеній колгоспом
Землі зроблено і облад-нано стадіон.Побудована майстерня і столова, викопанакриниця.
Створений хор під керівництвом Лисого М. П. Хор був неоднора-зовим учасником районних та обласних оглядів і конкурсів, постій-ним учасником всіх фестивалів, свят, які проводилися в селі. Учасниками хору були близько ста учнів усіх класів. Створено вокально-інструментальний ансамбль.
На виділеній колгоспом Землі зроблено і обладнано стадіон. Покращена матеріальна база: придбані лігафонні кабінети, встановлено спортивне містечко з металевих конструкцій, перекрито школу, побудовано стрілецький тир на 25 метрів.
Новий історичний відлік почала школа у новому приміщенні з світлими та просторими класами, з новими партами і шафами, до послуг учнів кабінет інформатики з п’ятьма сучасними комп’ютерами, підключеними до локальної шкільної мережі та до мережі Інтернет. До послу учнів також кабінет хімії, фізики, актовий зал на 104 місця, шкільна бібліотека, фонд якої складає 14681 примірник. Шкільна їдальня розрахована на 70 місць, кухня оснащена сучасним обладнанням. Тепло у школі забезпечує котельня з електротермічним обладнанням.
