ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Минають роки, відлітаючи у вічність… Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..». Щороку 8 травня, в День пам'яті та примирення, вся країна схиляє голову та згадує всіх учасників Другої Світової війни.
 Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Мільйони людей забрала друга Світова війна. Це важко усвідомити, важко осягнути.      Смерть однієї людини – це трагедія. А коли гинули мільйони… Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської та комуністичної окупації.

         У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів.

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті .

 Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови.
Ми – єдина Україна!
Ми знаємо, що ми єдині, що перемога буде за нами.
Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.